Гендерні особливості внутрішньоособистісного конфлікту підлітків в умовах хронічного воєнного стресу

Abstract

У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження гендерних особливостей внутрішньоособистісного конфлікту підлітків в умовах хронічного воєнного стресу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на підлітків в умовах воєнного стану, що супроводжується підвищенням рівня тривожності, емоційної напруги, внутрішньої дезорганізації та порушенням процесів особистісного самовизначення. Особливої значущості проблема набуває у підлітковому віці, який є сенситивним періодом формування самооцінки, ідентичності та системи міжособистісних взаємин. Метою дослідження було визначення гендерних особливостей переживання внутрішньоособистісного конфлікту підлітками в умовах пролонгованого воєнного стресу та виявлення специфіки їх емоційного реагування і способів психологічної адаптації. Теоретичний аналіз ґрунтувався на сучасних наукових підходах до розуміння внутрішньоособистісного конфлікту, психологічних особливостей підліткового віку та впливу хронічного стресу на психічний розвиток особистості. Емпіричне дослідження проведено серед підлітків віком 13-16 років, які проживають в умовах систематичного впливу воєнних подій. Для вивчення особливостей внутрішньоособистісного конфлікту використано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на визначення рівня тривожності, особливостей самооцінки, фрустраційних реакцій, копінг-стратегій та механізмів психологічного захисту. Для статистичної обробки результатів застосовано методи кількісного аналізу та критерій Стьюдента. У результаті емпіричного дослідження було виявлено гендерну специфіку внутрішньоособистісного конфлікту підлітків в умовах хронічного воєнного стресу. Доведено, що дівчатам притаманні вищі показники особистісної (49 балів) та ситуативної тривожності (50 балів), переважання інтрапунітивних реакцій (62 %) і копінг-стратегії пошуку соціальної підтримки (67 %), тоді як хлопці частіше виявляли екстрапунітивні реакції (58 %) та стратегію уникання (61 %). Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки гендерно орієнтованих програм психологічного супроводу та психоемоційної підтримки підлітків в умовах воєнного стану. Результати дослідження можуть бути використані психологами, соціальними педагогами та фахівцями у сфері психічного здоров’я для профілактики дезадаптивних проявів, розвитку стресостійкості та формування ефективних стратегій психологічної адаптації підлітків