ОПТИМІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЗАСІБ ПІДТРИМКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ
Abstract
Вступ. Трансформація системи вищої освіти України внаслідок тривалого використання онлайн-навчання, зумовленого воєнним станом і безпековими викликами, суттєво змінила умови навчальної діяльності студентів. Домашній простір перестав виконувати виключно побутову функцію, поєднавши освітню, професійну та рекреаційну сфери життєдіяльності. Таке поєднання сприяє виникненню просторового перевантаження, підвищенню рівня психоемоційної напруги, тривожності та емоційного виснаження. У зв’язку з цим актуальним є пошук ефективних засобів підтримки психологічного благополуччя студентської молоді, одним із яких може бути цілеспрямована оптимізація домашнього середовища. Мета статті – теоретично обґрунтувати можливості та шляхи оптимізації функціональності домашнього середовища як ефективного засобу підвищення психологічного благополуччя студентів, які перебувають на дистанційній формі навчання. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні функціональної організації домашнього середовища як психологічного ресурсу підтримки благополуччя студентів в умовах онлайн-навчання. Уточнено зміст поняття функціональності житлового простору та визначено його основні компоненти, серед яких ергономічне зонування, психологічна приватність, оптимізація сенсорного навантаження й мінімізація просторових дистресорів. Доведено, що їх комплексне використання сприяє підвищенню психологічної стійкості та адаптаційних можливостей здобувачів вищої освіти. Висновки. Встановлено, що функціонально організоване домашнє середовище є важливим чинником підтримки психологічного благополуччя студентів під час дистанційного навчання. Раціональне облаштування навчального простору, забезпечення психологічної приватності, оптимізація умов навчальної діяльності та зменшення впливу просторових стресорів сприяють зниженню рівня тривожності, профілактиці емоційного виснаження, підтриманню навчальної мотивації та розвитку резильєнтності. Отримані результати можуть бути використані під час розроблення програм психологічного супроводу студентів і практичних рекомендацій щодо організації домашнього навчального середовища.