АГЕНТНІ СИСТЕМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Abstract

АНОТАЦІЯ Монографію присвячено системному дослідженню агентних систем штучного інтелекту як багатокомпонентних конфігурацій, у яких мовна або мультимодальна модель поєднується з цілями, плануванням, пам’яттю, інструментальним шаром, середовищем дії, верифікацією та людським наглядом. У п’ятнадцяти розділах сформовано понятійний і методологічний апарат агентності; запропоновано еталонну архітектуру агента; розкрито механізми цілепокладання, декомпозиції задач, контексту, довготривалої пам’яті та контрактної інструментальної дії. Окремо досліджено цифрові полігони й втілених агентів, багатоагентну координацію, кероване накопичення навичок і багатовимірне оцінювання. Завершальні розділи охоплюють надійність, безпеку та людський нагляд, людсько-агентну взаємодію і співтворчість, застосування в освіті, науці та інженерному проєктуванні, інфраструктуру, ресурсну ціну і сталість, а також дорожню карту подальших досліджень. Наукову новизну становить цілісна рамка, у якій агентність трактується як властивість організації системи, а допустима автономія — як функція перевірюваних цілей, дозволів, журналів, процедур зупинки, ресурсних бюджетів і відповідального людського або інституційного рішення. Ключові слова: агентний штучний інтелект; агентні системи; архітектура; планування; пам’ять; інструментальність; цифровий полігон; багатоагентна координація; навчання агентів; оцінювання; безпека; людський нагляд; співтворчість; ресурсна сталість; дорожня карта досліджень. ABSTRACT The monograph presents a systemic study of agentic artificial intelligence as a multi-component configuration in which a language or multimodal model is combined with goals, planning, memory, a tool layer, an action environment, verification and human oversight. Across fifteen chapters, it develops a conceptual and methodological apparatus for agency, proposes a reference agent architecture, examines goal setting and task decomposition, distinguishes context from governed long-term memory, and defines a tool as an action contract with access rights, logging and post-conditions. Separate chapters address digital proving grounds and embodied agents, multi-agent coordination, governed skill accumulation and multidimensional evaluation. The concluding chapters cover reliability, safety and human oversight; human-agent interaction and co-creation; applications in education, science and engineering design; infrastructure, resource cost and sustainability; and a roadmap for further research. The principal contribution is an integrated framework in which agency is treated as a property of system organization, while acceptable autonomy depends on verifiable goals, permissions, logs, stopping procedures, resource budgets and accountable human or institutional decision-making. Keywords: agentic artificial intelligence; agentic systems; architecture; planning; memory; tools; digital proving ground; multi-agent coordination; agent learning; evaluation; safety; human oversight; co-creation; resource sustainability; research roadmap.